Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
упередження — (хибна думка про кого / що н. без попереднього ознайомлення й відповідне ставлення), упередженість, тенденційність, необ єктивність … Словник синонімів української мови
упередження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
безсторонній — я, є. Який складає думку про кого , що небудь або щось робить на підставі об єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий. || Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження і т. ін.) … Український тлумачний словник
віковий — а/, е/. 1) Пов язаний з певним відрізком життя людини, тварини, рослини. •• Вікова/ дискриміна/ція упередження стосовно якої небудь вікової групи. Вікови/й ценз вікове обмеження на посідання певної посади, вид діяльності. 2) Який живе, існує… … Український тлумачний словник
неупереджений — а, е. Який не має обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого , чого небудь … Український тлумачний словник
об'єктивний — I а, е. 1) Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; прот. суб єктивний. Об єктивна істина. Об єктивний світ. •• Об єкти/вна реа/льність найбільш загальне визначення світу, природи, буття. Об… … Український тлумачний словник
сексизм — у, ч. Упередження, засноване на проблемі статі … Український тлумачний словник
совість — і, ж. Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; сумління. || кого, чого, чия, перен. Найчесніший, найсправедливіший,… … Український тлумачний словник
справедливий — а, е. 1) Який діє на підставі об єктивних фактів, позбавлений упередження; прот. несправедливий. || Заснований на правильному, об єктивному ставленні до кого , чого небудь. 2) Заснований на вимогах справедливості (у 3 знач.). || Який має законні… … Український тлумачний словник
упереджений — I а, е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до упередити. II а, е. 1) Який почуває упередження (у 2 знач.) стосовно до кого , чого небудь. 2) Який склався щодо кого , чого небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ єктивний. 3) Негативний,… … Український тлумачний словник
